19. Таємниця краси полтавської відьми
Українська земля багата не тільки на поетів, художників і артистів. Ця земля зберігає один великий секрет, один скарб, з яким не зрівняються скарби піратів, шовку Сходу та скарби...
А спостережливі люди, певно, не раз відзначали про себе, наскільки співзвучні назви річок Лтава в Полтаві, Влтава в Празі (не забуваймо і про львівську Полтву!). На думку філолога Станіслава Губерначука, слово "лтава" споріднене зі словом "лити, литись"! "Лтава" - це "та, що лита, льється, лиється"!!! "Лтава" або й "литава, латава" - давній синонім слова "ріка - текуча вода", напевно, більш ранній, який потім чомусь був витіснений новим словом "ріка". Отож, треба шукати зв’язок зі словом "лити" слів "полтава", "полтва" і подібних до них за змістом і звучанням.
Саме тому дівчинці, яка мала світле волосся, давали ім’я Світлана. Якщо багато односельців приходило вітати щасливих батьків з народженням донечки, їй давали ім’я Людмила, себто людьми люблена, мила. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину, і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богдан, Богодар), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл, Добриня).