Цю фонетичну подібність, зокрема, зауважив і письменник Юрій Андрухович, який вважає такі збіги невипадковими. Можливо, саме тому в одній зі своїх книг він розмістив один за одним спогади про Полтаву і Прагу, котрі об’єднують річки.
37. «МАЗЕПА-ФЕСТ»: СВЯТО ПОЛТАВСЬКОГО ФОРМАТУ
Здається, не буде великим перебільшенням стверджувати, що всеукраїнський фестиваль «Мазепа-фест» є найяскравішою подією в культурному житті Полтави. Від самого початку, з червня 2003 року, цей гетьманський захід тішить вуха,...
|
Полтавський історик Л.В. Падалка спершу висунув теорію походження сучасної назви міста від слів "плот", "плести", "плетінь", що означало укріплення, обплетене тином, але пізніше дійшов до висновку, що назва має скіфсько-сарматські корені.
|
23. Історичні назви вулиць Полтави
Свого часу внаслідок агресивного утвердження радянської ідеології безліч вулиць Полтави нарекли іменами вождів революції, провідних партійних діячів, які вони носять і донині. А ось назви структурних частин...
На фотозавданні до 58 етапу вік-торини видно чотири будівлі, за якими наші читачі й орієнтувалися на місцевості. Кутова чотириповерхова будівля вдалині декому здавалася схожою на ЦУМ, а звідси й виникали хибні версії. Насправді це добре знайомий багатьом поколінням полтавців куточок рідного міста – у межах вулиць Соборності (колишня Жовтнева), Петлюри (колишня Артема), Зигіна і Халтуріна у Київському районі. У 1930–1940 роки тут розташовувалися невеличкі підприємства, складські будови та хати-мазанки з охайними квітниками.
Одні вчені вважають, що назва міста Полтави походить від назви річечки Лтава (По-Лтава), правої притоки Ворскли, що текла Мазурівським яром на Поділ (з 1950-их років Лтаву взято в труби, і тепер вона тече під землею).
|
UA,
,
,
,
,
, , |