в Полтаві занадто багато цікавих місць та подій, які необхідно сфотографувати, і якщо Ви не носите фотоапарат з собою, а маєте мобільний камерофон - ця збірка статей буде у пригоді.
збірник документів і матеріалів, з яких можне дізнатися, як невеличке поселення, що служило фортецею, виросло у велике місто з розвиненою промисловістю та культурою за більш як 1100-літню свою історію
Гадяцька Фортеця виникла на початку 17 століття на місці старовинного городища на правому березі при злитті річок Грунь та Псла. До нашого часу фортеця не збереглася. Фортеця включала низинку та нагірну частини міста Гадяч. Від південої та північної сторони підступи до фортеці прикривали яри та байраки, а зі Сходу - річки.
У південно-східній частині розмішувався Замок – найдавніше укріплене ядро (ця територія й досі має назву «Замок»). Первісно тут була резиденція власників міста, а з середини 17 століття - адміністрація Гадяцького староства, що належало до гетьманських рангових маєтностей. Зокрема, з 1663 тут була резиденція гетьмана І.М. Брюховецького, для якої відновлено дерев’яний палац і збудовано церкву.
Укріплення Гадяцької Фортеці детально фіксує план Гадяча 1746 року. Оборонна огорожа Замку складалася із валу, зміцненого по гребеню парканом та палісадом, а також кількома дерев’яними баштами (одна - проїздна). Ширина щільно забудованого замкового подвір’я, через особливості рельєфу гори, сягала 30-95 метрів, довжина - 266 метрів, а загальна довжина огорожі в різні часи сягала 700 метрів.
Оборона огорожа загальноміської фортеці з напільної, південка і західні сторони складалася з земляного валу з частоколом й рову. З Північної сторони фортеці була брама з містком через рів, а із західної - восьмигранна надбрамна вежа і брама з равелінами і мостами через рів. Східна Лінія укріплень на надзаплавній терасі складалася лише з легкої дерев’яної стіни, бо була важкодоступна для ворогів. З північного боку укріплення була чотиригранна надбрамна вежа та три брами. Загальна довжина укріплень, включаючи Замок і дерев’яну огорожу на Подолі, перевищувала 7 кілометрів.
Жартома сказало, але для більшої безпеки сторожничим Гадяцької Фортеці потрібно було б , та вести спостереження за периметром не наражаючи себе на небезпеку. Але тоді таких технологій не було.
Всередині фортеці розташовані численні громадські й приватні будівлі; церкви – Успенська, Петропавловська (обидві в нагірній частині), Богоявленська (на Подолі); полкова та дві сотенні канцелярії, різні крамниці, затишний шинок, два шпиталі, школа та інше.
У 2-й половині 18 століття Гадяцьку Фортецю частково реконструйовано, але після ліквідації татарської загрози вона втрачає військове значення й занепадає (дивіться Оборонне будівництво). У 1832 році на території Замку збудовано тюрму (тепер у цьому будинку – Гадяцька школа бджільництва). Збереглися залишки земляних укріплень.
