Генеральний план м.Полтави (коригування) розроблений Українським науково-дослідними інститутом проектування міст «Діпромісто» (м.Київ) і затверджений згідно з чинним законодавством рішенням сесії Полтавської міської ради четвертого скликання 21.04.06 є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування, розробки й реалізації довгострокової політики міста з питань забудови та використання територій.

Генеральним планом визначені потреби в територіях для забудови, межі функціональних зон, розміщення об'єктів культурно-побутового, житлового та промислового призначення, розміщення нових парків, загальний стан довкілля міста та заходи щодо поліпшення екологічного й санітарно-гігієнічного стану міста, розвиток його будівельної бази, транспортної та інженерної інфраструктури, заходи щодо охорони історико-культурної спадщини.

З урахуванням розвитку міста, як регіонального центру, інвестиційно привабливого по всім напрямкам господарського комплексу передбачено до розрахункового періоду (2026 рік) будівництво 2 млн. м² житла. Житлова забезпеченість по новому генеральному плану має досягнути 25,5 м²/чол. Для забезпечення населення благоустроєними квартирами планується в рік вводити 110 тис. м² житла. Території визначені для реконструкції в центральній частині міста дадуть близько 400 тис. м² нового житла. Нове житлове будівництво буде здійснюватися у 57 мікрорайоні, на території колишніх артскладів, в південній частині міста у двох нових житлових районах та «Леваді-2».

З метою більш ефективного використання територіальних ресурсів реалізація планів будівництва здійснюється за рахунок реконструкції та ущільнення існуючої забудови зі знесенням амортизованого житлового фонду, який не є окрасою міста. Сучасна територія м.Полтави складає 10 353га, з них 10 325 – в затверджених межах міста і ще 28 га використовуються містом поза межами. Проектна площа території міста має збільшитися на 878га. Генеральним планом запропоновано включення територій біля колишнього с.Івонченці (51га), частини с.Тахтаулове (41га), біля с.Вакуленці (13га), район с.Гожули (45га), район Левада-2 (65га) та ін. При цьому передбачається трансформація в структурі функціонального використання земель. Частка забудованих земель збільшиться з 63% до 75,9% , переважно за рахунок збільшення площі земель житлової забудови (майже на 470га), зелених насаджень (на 85га), розвитку вилично-шляхової мережі (на 152га).

В результаті оцінки впливу інженерно-геологічних факторів в межах міста виділені території, що потребують інженерної підготовки із-за зсувонебезпечності, крутосклонового рельєфу (уклони поверхні понад 15%), затоплення паводковими водами (1%-ної забезпеченості), підтоплення ґрунтовими водами (з рівнем залягання ґрунтових вод 0,5-3 м), заболоченості (з рівнем залягання ґрунтових вод вище 0,5-1 м), зрушеності території (підземелля, кар'єрні виробки). При освоєнні ці території потребують додаткових затрат для проведення складної інженерної підготовки.

Реалізація природоохоронних заходів на підприємствах міста зумовила поліпшення загального стану екологічної ситуації. Проте збільшення автомобілізації обумовлює тенденцію до деякого зростання техногенних навантажень на природне середовище міста. Пріоритетними завданнями в генеральному плані визначені зменшення викидів від автотранспорту, запровадження на виробництвах сучасних екологічно чистих технологій, санації забруднених територій, утилізація промислових відходів, що зберігаються на підприємствах, дотримання режиму використання в зонах санітарної охорони водозаборів, будівництво нового полігону (ІІ черга) та сміттєпереробного заводу, впровадження роздільного збирання відходів та обеззаражування, розчистка балок, замулених ставків, річок, ліквідація заболоченості, влаштування локальних очисних споруд дощової каналізації на підприємствах з попередньою очисткою з метою недопущення неочищених стоків в р.Ворсклу. Важливим фактором територіально-планувального обмеження є санітарно-захисні зони. Приклад екологоорієнтованого розвитку промислового виробництва європейського регіону диктує нові підходи у використання територіальних ресурсів міст, а саме в бік зменшення розмірів санітарно-захисних зон. Здійснення екологічної політики має бути зорієнтоване не на екстенсивні дії (віддалення від джерела забруднення), а на усунення причини забруднення (впливу цього джерела на довкілля) та забезпечення екологічної стабільності розвитку міста.

Території природно-заповідного фонду є важливим рекреаційним ресурсом міста. Мережу водних акваторій, зелених насаджень пропонується раціонально використовувати в рекреаційних цілях, туризму, оздоровлення. Генеральним планом намічено розвиток усіх аспектів туристично-рекреаційної сфери. Передусім це стосується розвитку внутрішньоміської ландшафтно-рекреаційної зони відпочинку у зоні р. Ворскла, патріотичного, етнографічного та культурологічного туризму та екскурсійної діяльності, мережі рекреаційно-оздоровчих закладів, готельних комплексів, мотелів, кемпінгів.

Безперебійний рух транспорту і пішоходів на вулицях міста забезпечують дорожньо-транспортні споруди – транспортні розв'язки в різних рівнях, шляхопроводи, підземні (наземні) пішохідні переходи. На перспективу для освоєння значних транспортних потоків і забезпечення умов безпеки руху автотранспорту передбачено проведення значних робіт по реконструкції та ремонту окремих ділянок доріг, будівництво обходів населених пунктів в межах зон впливу та будівництво нових доріг за напрямком транспортних коридорів. Активне зростання рівня автомобілізації легкового автотранспорту найближчим часом призведе до повного вичерпання пропускної спроможності магістралей, і це обумовлює новий підхід до проектування вуличної мережі: відведення транзитних транспортних потоків, створення вуличної мережі в обхід центру міста, організація одностороннього руху транспорту. Забудова нових житлових масивів, віддалених від центру міста, вимагатиме подальшого удосконалення та розвитку міської маршрутної мережі. Передбачається також розвиток мережі маршрутів автобусів і маршрутного таксі, які будуть доповняти тролейбусні лінії, і зв'яжуть всі райони міста з центром, місцями праці і відпочинку.