История Полтавы уходит в глубокую древность. Здесь находились стоянки
первобытного человека еще 15 тысяч лет тому назад. В 6-5 веках до н.э. здесь
проживали племена скифов кочевников и земледельцев. В 7-13 веках н.э. здесь
проживали славянские племена "сиверян". В 1174 г. в письменных источниках
упоминается населенный пункт "Лтава". Сиверский князь Игорь Святославович
разгромил половцев и преследуя их, перешел реку Ворсклу возле Лтавы. Иногда
встречается название "Олтава". Считается, что свое название город получил от
притока Ворсклы - реки Лтавы или Олтавы, где вначале находилось поселение.
Во время монголо-татарского нашествия (начало
13 века) Лтава была разрушена и некоторое время не упоминалась в письменных
источниках. В начале 15 века она вновь появляется под современным названием
- Полтава. Она находилась в это время под властью литовского князя Витовта,
который в 1430 г. передал Полтаву под власть князя Александра Глинского. В
1482 г. Полтава подверглась нападению татарского хана Менгли-Гирея. С 1503
г.Полтава принадлежала князю М.Глинскому. В 1508 г. она была отобрана
польским королем Сигизмундом I за измену. Однако позже все же была вернута
семье Глинских.
Центральний корпус університету - пам'ятник
архітектури першої половини XIX ст. (класичний стиль) - є складовою
частиною ампірного ансамблю міста Полтави, споруджений у 1828-1832
роках за проектом петербурзького архітектора Людвіга Шарлеманя як
приміщення для інституту шляхетних панн.
Заснований 12 грудня 1818 року дружиною генерал-губернатора
Полтавської і Чернігівської губерній М.Г. Рєпніна Варварою Олексіївною
інститут шляхетних панн у Полтаві став першим серед губернських міст
російської самодержавної імперії середнім навчальним закладом закритого
типу для жінок-дворянок.
За столітній період діяльності дівочого інституту в ньому у різні
роки працювали видатні діячі української, російської і чеської культур.
Зокрема, понад 36 років здійснював постійний нагляд за навчальною
роботою відомий український поет-байкар, колишній ректор харківського
університету, професор П.П. Гулак-Артемовський. Довгі роки членом
дворянської опікунської ради інституту працював видатний український ... Больше »
