Полтавський історик Л.В. Падалка спершу висунув теорію походження сучасної назви міста від слів "плот", "плести", "плетінь", що означало укріплення, обплетене тином, але пізніше дійшов до висновку, що назва має скіфсько-сарматські корені.
Саме тому дівчинці, яка мала світле волосся, давали ім’я Світлана. Якщо багато односельців приходило вітати щасливих батьків з народженням донечки, їй давали ім’я Людмила, себто людьми люблена, мила. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину, і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богдан, Богодар), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл, Добриня).
У XVII столітті з 1648 року Полтава стала центром полтавського полку – складової частини козацького війська. У воєнних діях проти польської шляхти прославив своє ім'я та місто Полтаву полтавський полковник Мартин Пушкар – побратим і однодумець Богдана Хмельницького.